Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня 2026 року виніс вирок В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство мовознавиці Ірини Фаріон та незаконне поводження зі зброєю, засудивши його до довічного ув’язнення. Колегія суддів у складі голови Петра Невойта, Олександра Баєва та Павла Едера визнала вину обвинуваченого повністю доведеною. Упродовж розгляду Зінченко своєї вини не визнавав і відмовився від права на останнє слово. Вирок ще не є остаточним і може бути оскаржений протягом 30 днів.
Обставини злочину та докази
За даними слідства, ввечері 19 липня 2024 року Зінченко сидів на лаві у подвір’ї біля будинку Фаріон на вулиці Масарика у Львові, наблизився до неї та вистрілив їй у голову. За кілька годин мовознавиця померла в лікарні. 8 липня 2024 року в потязі до Львова обвинувачений писав нотатки з розробкою плану злочину. У його телефоні виявили особисті дані Фаріон, зокрема домашню адресу, а також листування під ніком «Параноїк» із пошуком інформації про придбання зброї.
Позиції сторін та резонанс
Прокурори Дмитро Петльований та Олена Данилів вимагали довічного ув’язнення, захист заперечував докази вини. Зінченко також заперечував проти цивільного позову доньки загиблої Софії Особи, яка просить 15 мільйонів гривень компенсації. Під залою суду зібралися люди, які вимагали довічного вироку та вигукували: «Зінченко — зрадник України!», «Слава Ірині Фаріон». Суд у справі перейшов до дебатів ще у квітні, але їх кілька разів переносили, зокрема через погане самопочуття обвинуваченого, зміну адвокатів і неявки захисників. Мотив злочину залишається суперечливим: слідство вказує на особисту неприязнь через захист української мови, тоді як заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов заявляв, що Зінченко є «абсолютно проукраїнським».
Залишити відповідь