Співзасновник УНА-УНСО та колишній політв’язень Кремля Микола Карпюк загинув на фронті 19 вересня 2026 року. Про дату повідомив колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун, а 20 вересня інформацію оприлюднили у Facebook Юрій Гончаренко, Артур Палатний і Віктор Ягун. Місце й обставини загибелі не розголошують.
Шлях в УНА-УНСО та громадська діяльність
Карпюк народився 21 травня 1964 року у селі Великий Житин на Рівненщині. У 1991 році він став співзасновником УНА-УНСО — української націоналістичної організації, що складається з політичної партії УНА та її воєнізованого крила УНСО. Він очолював рівненський осередок Української національної асамблеї та був одним із керівників УНА-УНСО. У 1998 і 2002 роках Карпюк балотувався до Верховної Ради за списками організації, у 2000–2001 роках брав участь в акції «Україна без Кучми», а в 1990-х — у добровольчих формуваннях під час конфліктів у Придністров’ї та Грузії. Також він був учасником Помаранчевої революції та Революції гідності.
Російський полон, обмін і служба в ЗСУ
У березні 2014 року Карпюка затримали при в’їзді до Росії. У 2016 році суд у РФ засудив його до 22,5 року ув’язнення за обвинуваченнями у злочинах, пов’язаних із першою чеченською війною; свою участь у бойових діях у Чечні Карпюк заперечував. Організація «Меморіал» визнала його та Станіслава Клиха політичними в’язнями, Amnesty International назвала їх жертвами «пародії на правосуддя». У 2015 році ЄСПЛ постановив виплатити Карпюку три тисячі євро за порушення його прав у справі про події 9 березня 2001 року. 7 вересня 2019 року відбувся обмін у форматі 35 на 35, після якого Карпюк разом із Володимиром Балухом заснував «Український центр запобігання катуванням» і працював в Офісі українського омбудсмена. З початком повномасштабного вторгнення він добровільно долучився до ЗСУ. На момент загибелі йому було 62 роки.
Залишити відповідь