15 вересня 2026 року відсторонений від посади генеральний прокурор Руслан Кравченко у Telegram звинуватив Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) у «тиску» на президента Володимира Зеленського, керівника найбільшої парламентської фракції та народних депутатів із метою «скасувати» собі підозри. Кравченко стверджує, що антикорупційні органи фактично «вирішили взяти в заручники всю країну».
Дані про підозри та позиція щодо повноважень президента
\p>Кравченко заявив, що під час його роботи генпрокурором він отримав десятки матеріалів від антикорупційних органів щодо підозр народним депутатам, і «частина була безпідставною або юридично натягнутою». Він наголосив, що «не підписав жодного політично вмотивованого процесуального рішення — ані стосовно представників опозиції, ані депутатів провладної політичної сили». Кравченко також стверджує, що «ні Конституція України, ні тим більше Закон України «Про правовий режим воєнного стану» не наділяють президента правом вимагати від депутатів рішень, ухвалення яких належить до їхніх виключних повноважень».
Підозра директору НАБУ та голосування у Верховній Раді
\p>14 вересня 2026 року Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, звинувативши його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні; Кравченко запевнив, що ця підозра «не має жодних правових підстав для скасування». Кравченко повідомив, що людина, наближена до керівника САП Олександра Клименка, впливала на суддів ВАКС і пропонувала їм неправомірну вигоду. За даними джерела NV, 15 вересня за відставку Кравченка проголосували 317 народних депутатів; це підтверджено лише одним із двох джерел.
Залишити відповідь